Творчість О.Духновича

О.Духнович першим на терені Закарпаття звернувся до творчості українською народною мовою. 

Найвідоміші  поезії: «Жизнь русина» (1847), «Поздравленіє» (1850), «Вручаніє» (1851), «Прощаніє з м’ясницями», «Любов милої і отечества», «Тоска на гробі милої» (усі — 1852), «Воззваніє» (1853), «Волоцюга» (1857), «Що бувало — єсть і нині» (1860), «Руський марш», «Піснь народна», «Піснь простонародна» (усі — 1861), «Послідняя моя піснь» (1862) та ін.

Інші твори письменника

Буквар «Книжица читальная для начинающих» (1847)
Популярні історичні, географічні, педагогічі праці для народного читання:«О народах крайнянських або карпаторосах угорських» (1848), «Краткий землепис для молодих русинів» (1851); «Народная педагогія в пользу училищ і учителів сільських» (1857), «Историю Пряшевской епархии» (Петроград, 1877), «Истинную историю карпато-росов» (Москва, 1914)
Драми «Добродетель превышает богатство» (1850), «Головний тарабанщик» (поч. 1850-х рр.)
Комедія «Головний тарабанщик» (1863),
Повість «Милен и Любица» (1851)
Молитовник «Хліб душі» (1857)
Видавав російською мовою газету «Церковную газету» (1856–1857, Пешт), з 1858 р. — «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы».
Велику спадщину О.Духновича українською, латинською та угорською мовами ще повністю не вивчено. Навіть у Пряшеві, де видаються його твори в 4-х томах, зібрано не все, що залишив нам поет, публіцист, педагог, культурно-освітній діяч.

Вірші О.Духновича

  • Вручаніє

  • Піснь о свободі

  • Возвоєніє

  • Самотність

  • Про шкільні радості

  • Що бивало — єсть і нині!

  • Дума на 60-літню пам’ять

  • Радість весни

  • Надгробнеє О. Духновича

Загадки О.Духновича

Логогрифи О.Духновича

Афоризми О.Духновича