Загадки О.Духновича
* * *
Білим як сніг я родився,
Возрастом зелен остав,
Но так ти мя не доткнувся
І молодця не внімав.
Но коль тіло почорніло,
А серденько скаменіло,
Тогда-сь мною пользовал.
(Черешня)
* * *
Мене мати породила
Твердою зимою,
Я маму знову сплодила
Теплою весною.
(Вода і лід)
* * *
Така біда черевата,
Як многогрішний багач,
Він не прядет, лиш все снуєт,
Як деякий лихий ткач.
Хоть безрукий, сіти плете,
Як іскусний решетар,
Ловитва — все єго діло,
Но не ловець, ні рибар;
Зависливий, як хитрий враг,
Лукаво засідаєт,
Невинноє животноє
В сіті лестно уловляєт.
(Павук)
* * *
Два сини, два отці
Три риби зловили,
Без всякої распрі
Так ся поділили,
Щоб каждому одна ціла
Досталася без розділа.
(Отець, син і внук)
* * *
Хоть в школі биваю,
Сама нич не знаю,
Однако ж мудрості
Другим подаваю.
Од мене, хоть німий,
Язика ся учить,
Хто хочет, од мене
Розума получить.
(Книга)
* * *
Ходить вдень і вночі,
Хоч ноги не має;
Дзвонить опівночі,
Як ся здогадає;
Час він точно числить,
Хоч ніколи не мислить.
(Годинник)
* * *
Кто тя направляєт
І мудрості учит,
Так ся називаєт,
Всягди честь получит;
Мислите на него —
Будет весь злосливий,
Без чувства, без серця
Враг немилостивий.
(Учитель — Мучитель)
