Загадки О.Духновича

* * *

 

Білим як сніг я родився,

Возрастом зелен остав,

Но так ти мя не доткнувся

І молодця не внімав.

Но коль тіло почорніло,

А серденько скаменіло,

Тогда-сь мною пользовал.

(Черешня)

* * *

 

Мене мати породила

Твердою зимою,

Я маму знову сплодила

Теплою весною.

(Вода і лід)

* * *

 

Ходить вдень і вночі,

Хоч ноги не має;

Дзвонить опівночі,

Як ся здогадає;

Час він точно числить,

Хоч ніколи не мислить.

(Годинник)

* * *

 

Така біда черевата,

Як многогрішний багач,

Він не прядет, лиш все снуєт,

Як деякий лихий ткач.

Хоть безрукий, сіти плете,

Як іскусний решетар,

Ловитва — все єго діло,

Но не ловець, ні рибар;

Зависливий, як хитрий враг,

Лукаво засідаєт,

Невинноє животноє

В сіті лестно уловляєт.

(Павук)

* * *

 

Два сини, два отці

Три риби зловили,

Без всякої распрі

Так ся поділили,

Щоб каждому одна ціла

Досталася без розділа.

(Отець, син і внук)

* * *

 

Хоть в школі биваю,

Сама нич не знаю,

Однако ж мудрості

Другим подаваю.

Од мене, хоть німий,

Язика ся учить,

Хто хочет, од мене

Розума получить.

(Книга)

 

* * *

 

Кто тя направляєт

І мудрості учит,

Так ся називаєт,

Всягди честь получит;

Мислите на него —

Будет весь злосливий,

Без чувства, без серця

Враг немилостивий.

(Учитель — Мучитель)